Українські народні казки

Як бог людей єднав

Українська народна казка Поділля

Колись дуже давно спустився з небес бог та й іде по землі. Бачить, дівчину, яка жне пшеницю. І бачить хлопця, що лежить під грушею.

Хлопець лежить, розкривши рота, а грушка впала на землю, а не в рота. Хлопець перекотився, знову розкрив рот, грушка знов мимо рота впала.

Потім бог підійшов до дівчини та й каже:

— Добрий день.

А дівчина відповіла:

— Добрий день.

Але їй ніколи подивитись, хто то з нею поздоровкався.

І бог сказав людям:

— Бачите того хлопця і ту дівчину. Дівчина піде за нього заміж.

Так бог поєднав ледаче з роботящим.

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

208 (6475). Як бог людей єднав. СУС 822. Записано 2009 року.
Оповідач: Кондратюк Ольга Кирилівна (1936 року народження) Селище Літинський район Вінницька область

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.