Як Гаврило град товк

Українська народна казка Гуцульщини

Ішов дід лісом. Утомився і з утоми сказав: «Ох!» А перед него став чоловік. Та й питає: — Чого ти мене кличеш? Дід напудився.

— Та я, — каже, — шукаю роботи.

— Гай ходи зо мною, будеш робити в мене. І пішов дід з ним.

Завів його той чоловік у пивницю, дав йому великий молот, аби він товк лід. Та й питає він Оха.

— Нащо вам цего леду? А Ох відповідає:

— Маю збити цим градом у літі ваше село. (А то мав бути град).

Питається Ох цего чоловіка:

— Ти як називаєшся?

— Гаврило, — каже чоловік.

У літі град паде, а Ох іде попереду і кричить:

— Ціле село бий, а на Гаврилове не пусти!

І град вибив усі поля, а Гаврилове поле осталося ціле, бо Гаврило град товк.

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Село Старі Кути, Косівського району, Івано-Франківської області
29 вересня 1986 року
Оповідач: Федюк Одокія Василівна (1900 року народження)

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.