Українські народні казки

Як баба пастуха знайшла

Українська народна казка Бойківщини

Ішла баба пастуха шукати. Здибав її медвідь та й каже:

— Де ти йдеш? Вона йому:

— Йду пастуха шукати.

— Може би, я був за пастуха? Вона каже:

— Треба худобу скликати.

А медвідь забовкотів: «Бов-бов-бов!» Баба йому:

— Мені не треба такого пастуха.

І пішла далі. Та й здибала вовка. Вовк каже:

— Де ви йдете, бабо?

— Іду пастуха шукати. А вовк їй:

— Може би, я був за пастуха?

— Та треба худобу скликати. Вовк завив: «Уу-у-у!»

— Мені не треба такого пастуха, — сказала баба та й пішла далі, другого пастуха шукати.

Надійшла лисичка. І каже:

— Де йдеш, бабо?

— Йду пастуха шукати.

— Може би, я була за пастуха?

— Треба худобу скликати.

А лисичка: «Минь-минь, кузю-кузю, ня-ня!» — та й буде вже бабі пастух.

Пішла лисичка пастушити та й у першу ніч з’їла котика, на другу ніч — козу, а на третю — корову. Питається баба:

— Де худоба? А лисичка їй:

— Ноги в ріці, а роги в лісі. Та й уже по всьому.

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Вишків, Долинського району, Івано-Франківської області
2 листопада 1988 року
Оповідач: Мисливець Єва Михайлівна (1905 року народження)

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.