Українські народні казки

Як бог віку розподіляв

Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Як створив бог світ, то дав чоловікові, коняці, собаці і мавпі по двадцять років жити. Вийшли чоловік, коняка, собака і мавпа од бога, та й радяться. Чоловік каже:

— Щось мені дуже мало — двадцять років життя.

Собака каже:

— А мені багато.

Коняка і мавпа теж кажуть, що їм багато стільки жити.

Пішли вони знову до бога і кажуть, щоб чоловікові додати літа, а собаці, коняці і мавпі відняти. Та бог не згодився переробляти усім те, що зробив, тілько чоловікові сказав:

— Будеш жити двадцять своїх, двадцять конячих, двадцять собачих і двадцять мавпячих.

Так і живе людина — до двадцять років гуляє, ще не жонатий, нічим не турбується; потім з’являється сім’я, діти треба робити як коняка; потім діти повиростають і доводиться ними командувать, себто, гавкаючи, як собака. А як постаріє, вже ніхто не слухає, сидить на призьбі, як мавпа в клітці, головою водить, онуки його дратують, а він на них ціпком замахується.

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Попова Ніна Іванівна (1930 року народження), Дніпропетровська область, Нікопольський район, Капулівка 291 (7429). Як Бог віку розподіляв. СУС 828. Записала Кузьміна Єлизавета 2009 року.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.