Українські народні казки

Як брати сестру визволили

Українська народна казка Гуцульщини

Жив чоловік і жінка і мали чотири сини й одну доньку. Сини були дуже розумні, а донька надзвичайно вродлива. Старший син був віщун, другий був злодій, третій — стрілець, а найменший міг затримати на своїх руках усякі тягари, які падали згори.

Одного разу донька того господаря сиділа під хатою, коли налетів великий птах, взяв її і поніс десь у гори. Тоді закликали тато й мама своїх синів і сказали:

— Ви повинні найти свою сестру і здорову привести додому. Перша робота випала старшому братови — сказати, де знаходиться сестра. Він провіщував і сказав:

— Ходіть за мною, я вам покажу, де знаходиться наша сестра. Довго йшли вони горами, лісами і прийшли до того місця. І він сказав:

— У цьому лісі, в тій печері знаходиться наша сестра. Тоді вони сказали другому братови:

— Ти повинен її украсти.

І той за якийсь час вкрав сестру від того птаха. І всі п’ятеро поверталися додому.

Той птах прокинувся, а дівчини не було. Він кинувся в погоню за братами. Догнав їх, схопив дівчину і піднявся з нею в небо. І тоді сказали брати свому третьому братови:

— Ти мисливець. Ти повинен убити птаха і не ушкодити сестри.

І третій брат прицілився і вистрілив у птаха. І птах, і дівчина падали каменем на землю. І закричали брати свому найменшому братови:

— Іди лови її, підстав свої руки!

І найменший брат вчасно підбіг, підставив руки, і дівчина впала йому на руки. І зовсім не була ушкоджена. А там, де впав птах, зробилася дуже велика яма. Він десь потав у землю.

Всі п’ятеро щасливо повернулися додому. Але казка говориться скоро, а то діялося дуже довго. За цей час родичі пошили для одного з братів пишний костюм. Тому костюмови не було рівних. Він мав бути дарунком для того брата, котрий найбільше потрудився при визволенні сестри.

Коли сини з визволеною сестрою повернулися додому і розповіли, як хто трудився, щоб повернути додому сестру, то родичі не змогли

оцінити, котрий з них найбільше зробив. Вирішили закликати наймудріших людей того краю, щоби вони спільно, за столом, могли присудити, кому з братів має належати той костюм. І сидять ті люди за тим столом до нинішнього часу, і не можуть того питання вирішити. І просять нас з вами подумати разом з ними. Кому той костюм дати?

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Космач, Косівського району, Івано-Франківської області
18 серпня 1984 року
Оповідач: Дідишин Михайло Ількович (1935 року народження)

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.