Українські народні казки

Як бук пана провчив

Українська народна казка Гуцульщини

Жили собі чоловік і жінка. Вони жили дуже бідно. Чоловік пішов у ліс і ймив пташку. Вона дуже файно співала. З тою пташкою він ішов дорогою і зустрівся з якимось другим чоловіком. Той чоловік його питається:

— Що в тебе є?

— Пташка, що файно співає. А в тебе що є?

— А в мене скатертина. Така, що може нагодувати й напоїти. Вони собі посідали, і той каже:

— Скатертино, вилізь з торби!

Скатертина вилізла з торби, розстелилася, а на ній — що душі бажано. Їсти й пити. Вони попоїли, та й каже один другому:

— Поміняй мені пташку на скатертину. Та помінялися вони і розійшлися.

Іде чоловік з тою скатертиною. Він уже не голоден. Але його боліли ноги. І увидів він, що другий чоловік летить на килимі. І каже тому чоловікови:

— Чоловіче, поміняй мені килим на скатертину.

Помінялися вони і розійшлися. І цей полетів на килимі, а той поніс скатертину. Летить він, дивиться — чоловік іде з буком. Зустрілися вони, і питає один одного:

— Що в тебе є?

— Бук. А в тебе?

— Килим.

— Поміняй мені бук на килим. І вони помінялися.

А той бук був не простий, а чарівний. Він виконував усі розпорядження свого хазяїна. Той каже:

— Буче, іди принеси мені мою скатертину.

Бук пішов і скоро приніс йому скатертину. І він каже:

— Буче, іди принеси мені килим. А бук йому каже:

— Я не можу принести килим, бо то мій хазяїн з килимом. Узяв чоловік бук і скатертину і пішов додому.

І став той чоловік усіх гостити. Хто прийде, він скаже: «Скатертино, розстелися». І всіх пригощає. І взнав про ту скатертину пан. Приїхав він до цего чоловіка і каже:

— Це правда, що в тебе є така скатертина?

— Правда.

І сказав чоловік:

— Скатертино, розстеляйся!

Скатертина розстелилася. Як побачив пан усе, що було на ній, то не повірив своїм очам. Не повірив, що в простого смертного може бути така скатертина.

Наївся пан, напився і каже чоловікови:

— Я цю скатертину забираю.

Чоловік зачав просити, умовляти пана. А пан каже:

— Простим людям не можна таку вєщ тримати. Тоді чоловік сказав:

— Буче, а ти не в кочергах?

Бук вискочив з кута і зачав бити пана. Так, що пан зачав проситися. І відтоді на селі пан простих людей не рушав.

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Баня-Березів, Косівського району, Івано-Франківської області
9 січня 1989 року
Оповідач: Васкул Василь Васильович (1945 року народження)

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.