Українські народні казки

Як бідний гуски ділив

Українська народна казка Полтавщини

Працював у пана один бідний селянин. Одного разу приходить він до пана в світлицю і каже:

— Пане, завтра я не вийду на роботу.

— Чому?

— Завтра мої іменини.

— Добре, — відповідає пан. — але вдосвіта прийди до мене. Я маю першим тебе привітати на твої іменини. Приходь із жінкою.

Наступного дня встав Іван раненько та й іде до панського маєтку. Пан ще в ліжку.

— Пане, нині мої іменини, — нагадує чоловік.

— Ну, Іване, я цілу ніч думав, як тебе поздоровити. Іди до стайні та й візьми собі яку хочеш корову. Це й буде мій подарунок. Але пам’ятай, що такого-то числа мої іменини, то й ти мене щоб привітав.

Приходить той день. Іван дружині каже:

— Жінко, треба спекти гуску, підемо вітати пана.

Приніс Іван гуску, кладе панові на стіл та й говорить:

— Щоб ви були такі ситі, здорові, як ця гуска.

— Добре, Іване, — каже пан. — але нас шестеро. Поділи нас так, аби кожному однаковий шматок був.

Бідняк ділить гуску на шість кусків і примовляє:

— Панові даю голову, бо пан — голова дому, пані — шию, аби трималася панської голови, паничам даю ноги, аби бігали за дівчатами, панянкам — крильця, аби підлітали в танці, а тулубище з’їсть сам Іванище.

Поділив гуску і дістав від пана ще одну корову в подарунок. А Іванів рідний брат був багатий. Його зацікавило, за що пан дарує бідняку корови. Іван йому й розказав:

— Першу корову дав мені пан на мої іменини, а другу за те, що я з гускою ходив вітати його на іменини.

Через рік багач каже жінці спекти п’ять гусок. Жінка спекла, він бере і йде вітати пана. Поздоровив. А пан каже:

— Нас шестеро. Поділи порівну.

Почухався багач: «Чого я шість гусок не взяв?»

Почав смажені гуски ділити. І так, і сяк, та нічого не виходить. А пан говорить:

— Поклич краще брата, хай він поділить.

Прийшов Іван та й починає ділити:

— Пан, пані й одна гуска, то буде троє, два паничі й одна гуска, то буде троє, дві панянки й одна гуска, то буде троє. А дві гуски та Іван, то теж буде троє.

Пан каже до багатого брата:

— Бачиш, дурню, як треба ділити. Ти порізав гусей, бо хотів п’ять корів, а дістанеш п’ять різок по спині. А ти, Іване, бери третю корову, щоб був господарем.

Певне, той пан був добрий, але таких панів і в казках мало було.

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

54 (4652). Як бідний селянин гуси ділив. СУС 1533. Записала Крят Ольга Іванівна 2008 року.
Оповідач: Сова Тетяна Іванівна (1917 року народження), Криниця, Лохвицький район, Полтавська область

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.