Як бідний гуску поділив

Українська народна казка Чернігівщини

Раз оголосив цар, що запрошує бідних до себе на обід. Та хто йтиме, щоб гостинець приніс. Багато бідних подумали, подумали, який царю гостинець можна піднести та й не пішли.

А один чоловік з жінкою подумали, та й вирішили піти на обід.

— Хоч у нас немає гостинця, а є гуска. Заріжемо гуску та й принесемо гостинець.

Так вирішили, так і зробили. Зарізали гуску і пішли до царя на обід. Цар прийняв їх, побачив гостинець. Не дуже сподобався йому, але що вдієш. Відбувся обід, тоді він і каже:

— Ну, за гостинець спасибі, але як ти його розділиш між нами?

Мужик подумав, подумав та й каже:

— Я поділю гуску, тільки дай мені шість тарілочок.

А в царя були дружина, дві дочки і два сини. Дали йому шість тарілочок. Зараз чоловік бере ножа в руки, одрізує голову і кладе на тарілку.

— Це вам, царю, так як ви голова в усьому.

Тоді одрізує шийку, кладе на тарілку.

— Це вам, царице, бо ви як під головою в царя.

І їй оддає. А тоді відрізує крильця і кладе на тарілки.

— А це вашим дочкам, щоб вилетіли з вашого дому і заміж повиходили.

А тоді одрізав лапки і положив їх на дві тарілочки.

— Це вашим синам, щоб топтали батьківські стежки. Ну, а це вже

тулубище, тут нічого ділити. То з’їсть сам дурний Хомище.

Цар засміявся, дуже його розуму здивувався. Мало того, що бідного обідом нагодував, так ще й грошей подарував. Прийшли вони додому, обзавелися хазяйством та й стали великими хазяїнами.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

154 (4013). Як бідний гуску поділив. СУС 1533. Записав Микола Зінчук 28 жовтня 2007 року. Компанець Євдокія Сергіївна (1919). Чернігівська область, Носівський район, Плоске