Українські народні казки

Як бідний на суді свистав

Українська народна казка Покуття

Був собі бідний чоловік. Мав він добру корову і хотів її продати. Купці дізналися, що в него є добра корова, і спитали його:

— Чи ви продаєте корову? Він каже:

— Продаю. Тисячу рублів коштує, але віддам її аж за тиждень. Та й дав йому оден тисячу рублів.

— За коровою прийдете за сім день.

Приходить і другий купець. І знов він узяв тисячу рублів. І корову зразу не віддавав, і так назбиралося тих купців аж десять.

Прийшли всі десять на оден день за тою коровою. Всі дали гроші, а корова лиш одна, беруть того вуйка на суд. Ідуть до суду. Та й здибає їх циган, того вуйка кум. Та й питає:

— Де ви, куме, йдете?

— Ади, ведуть мене ці люди на суд. Що я грошей набрав у них десять тисяч. Та й будуть мене судити.

А циган відкликав його набік та й каже йому потиху:

— Ви, куме, на суді нічого не говоріть, лиш свищіть. Та й мені щось з того буде.

Привели його до суду, суддя списав з него протокол. І питають його:

— Ти брав у цих людей гроші?

А він нічого їм не каже, лиш свище. Суддя другий раз питає:

— Ти брав у цих людей гроші? А він далі свище. Суддя каже:

— Видите, люди, що він дурний. Нащо ви йому гроші давали? Корову не маєм права від него брати, бо в него діти. Що ми з ним зробим? Ваші гроші пропали.

Іде він додому і знов здибається з кумом-циганом. І кумови посвистав. І нічого не дав.

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Ганьківці, Снятинського району, Івано-Франківської області
23 травня 1987 року
Оповідач: Ворощук Кузьма Іванович (1917)

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.