Як бідний хлопець врятував кохану дівчину
Українська народна казка Кіровоградщини
Жила собі одна багата сім’я купця-продавця. І була в них одна-єдина донька-красуня. Полюбив її бідний хлопець. А батьки говорили, що віддадуть її заміж тільки за багатого.
Ось одного разу хворіла дівчина, лікарі лікували і лікували, ніяк не могли вилікувати. Весною цвіли сади, яблуні, абрикоси, вишні. Хвора попросила, щоб її ліжко поставили у садочку на природі, там вона буде відпочивати. Тільки сонечко зійшло, прийшов її провідати парубок. А батьки не пускають, говорять, що вона хвора і спить.
— А я, — говорить, — тихенько біля неї посиджу, подивлюся і піду.
Дозволили, сидить він біля красуні і милується нею, а вона бліда, хвора, спить, аж рота відкрила. Коли це звідти виповзає маленька ящірка і прилізла до вуха, голови, а потім знову до відкритого рота. Юнак раз і закрив рукою рот, а ящірку задавив. Проснулась дівчина.
— Ох, як я довго спала!
Батьки прийшли, хлопець все їм розповів і показав задушену ящірку. Батьки зраділи. Дочка виздоровіла, гарна стала, червонощока. На радощах віддали її заміж за бідного, який її дуже кохав і врятував від смерті.
— Ось де наше багатство — здоров’я і щастя доньки, — сказали батьки.