Як ведмідь відганяв муху від цигана
Українська народна казка Кіровоградщини
Один циган упіймав малого ведмедика, приручив його і вимуштрував робити всякі витівки. Ведмідь виріс, звикся з чоловіком і слухався його. Циган ходив з ведмедем по селах, а той показував всякі комедії.
Одного разу циган наморився, одійшов трохи від дороги і ліг спочити. А ведмедеві сказав:
— Ти ж дивись, Михайле, щоб мені ніхто не заважав.
— Нікого не підпущу, спи собі.
Циган заснув, а ведмідь сів над ним і очей з нього не зводить. Не встиг циган добре заснути, як уже причепилась до нього муха. Спочатку муха сіла циганові на ніс. Ведмідь махнув лапою. Муха злетіла з носа і сіла на щоку. Ведмідь знову махнув лапою. Муха піднялася, повертілася і сіла йому на лоба. Ведмідь розсердився і каже:
— Почекай же ти, я навчу тебе, як мене дратувати!
Розмахнувся і з усієї сили як торхнув цигана каменюкою по лобі. Циган і не колихнувся.
Ведмідь зажурився, жалко йому стало свого хазяїна. А муха почала з нього глузувати:
— Ех ти, кудлатий дурень! Ти думав мене вбити, а в свого хазяїна попав. Ось так услужив, нічого сказати.
Звідси приказки народилася: «Застав дурня Богу молитися, то він і лоба поб’є», «Послужливий дурень страшніший від ворога».