Українські народні казки

Як дятел провчив зозулю

Українська народна казка Кіровоградщини

Одного сонячного дня дятел лікував старого дуба, на якому жила сойка. Вона була дуже красива та добра, ні на кого не тримала зла. Одного дня сойка полетіла шукати їжу і затрималась. А зозуля тим часом прилетіла до її гнізда і хотіла підкинути туди яйце. Але дятел помітив:

— Що це ти робиш? — запитав він у зозулі.

— Я? — промовила вона!

— Так, ти. Тут більше нікого немає.

— Я роблю свою роботу, — крикнула зозуля.

— Яку це роботу?

— Ти що, про мою роботу ще не чув? Я ж підкидаю свої яєчка в чужі гніздечка, щоб там їх висиджували.

— Що? Що? Це мені почулось? — здивовано вигукнув дятел.

— Ні, це все так, — спокійно відповіла зозуля.

— Ні, — сумно промовив дятел, — це зовсім невесело.

І дятел полетів назад додому. Там він міркував про те, як провчити зозулю. От і вирішив полетіти до тих гнізд, куди зозуля підкинула свої яйця. Позбиравши яєчка, він полетів до зозулиного гніздечка. Її вдома не було, і він дуже зрадів. Всі яєчка птах легенько поклав у гніздо. Прикрив листячком, щоб зозуля їх не помітила.

Через деякий час прилетіла зозуля до гнізда. Вона була сумна тому, що пошкодила своє крильце. Додому ледь долетіла. Яєчок в гнізді не помітила. Тоді дятел підлетів до неї і запитав:

— Що крило зламала? Ось тобі наука за те, що підкидаєш свої яєчка в чужі гнізда.

З того часу зозуля залишалась в гнізді, не могла літати. А дятел був добрим і приносив їй їжу.

Через декілька тижнів зозуля помітила, що щось у її гнізді шевелиться. Вона розгорнула листячко і помітила там пташенят. Зозуля перелякалася і полетіла до дятла запитати про пташенят. Дятел їй відповів:

— Це ті діти, яких ти маєш висиджувати кожного літа.

— Що? — перелякано вигукнула вона. — Та я зроду таких гидких пташенят не бачила.

— А ти їм принеси поїсти, — спокійно промовив дятел, — то вони й покращають.

З того часу почала зозуля піклуватися про своїх діток, спостерігаючи за тим, якими вони стають. І стали вони для неї найкращими. А дятел спостерігав за нею і тихо промовляв:

— Клопочись, клопочись, зозуле, адже ти тепер — мати.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

223 (8122). Як дятел провчив зозулю. СУС —. Написала 2010 року. Медлярська Тетяна (1995). Кіровоградська область, Вільшанський район, Бузникувате