Українські народні казки

Як заєць з їжачком змагався

Українська народна казка Кіровоградщини

Жив заєць Хвалько. Одного разу він став хвалитися, що він найшвидше бігає з усіх звірів, що йому рівних немає. А їжачок, який заховався за пеньком, тихеньким голосом каже:

— Я тебе обжену.

— Хто, ти? — сміючись запитав заєць. — У тебе коротенькі ноги.

А їжачок сказав:

— Давай поб’ємося об заклад.

І стали вони бігати вздовж поля по двох борознах. Зайчик став у одну борозну, а їжачок у другу. А перед забігом їжак сказав своїй жінці, щоб та йшла на фініш, і коли заєць буде добігати, щоб вистрибувала і кричала: «А я вже тут!»

От стали вони на старт. Заєць як рвоне, аж курява з-під ніг полетіла, а їжак відступив собі назад. Заєць летить, вуха на спину. Але не встиг він добігти, як їжачиха вискочила з борозни і кричить:

— Я вже тут!

У зайця аж очі на лоб повилазили. Він не міг придумати,як це такий маленький їжачок з такими маленькими лапками міг обігнати його. І запропонував ще раз пробігти. Рвонув ще швидше. Так бігав із сторони в сторону, поки не помер.

Будь мудрим, а не хвальковитим!

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

227 (8126). Як заєць з їжачком змагався. СУС 275А*. Записала Коротич Ірина 2010 року. Коротич Анатолій Васильович (1949). Кіровоградська область, Добровеличківський район, Добровеличківка