Українські народні казки

Як злодій відніс назад хрести

Українська народна казка Бойківщини

Один чоловік пас колгоспні коні під цвинтарем. Ліг собі вночі під пліт. А так було звіздяно, видно було до неба. Дивиться він, іде один чоловік, заходить на цвинтар, витягає хрести з гробів, на плечі й пішов. Він сильно впудився, думав, нечиста сила.

Виходить злодій з цвинтаря з тими хрестами, а той устав і за ним помаленьку йде. Іде позаду. Підходять до хати. Подивився пастух, а то його сусід. Заніс хрести до стодоли і пішов до хати спати.

Увійшов той, а жінка питає:

— Приніс?

— Приніс, вже є.

А той, що пас коні, пішов додому, убрався набіло, перев’язав хусткою голову, приходить під вікно та й каже:

— Віддай покійного хрест. Віддай покійного хре-е-ест! А жінка каже до чоловіка:

— Слухай. Слухай.

— Та чую.

— Ти слухай.

— Та чую.

Пішов той. Пішов додому, розібрався і пішов знову під цвинтар коні пасти. Ліг і лежить. Дивиться, а той несе до цвинтаря хрести. Приніс, позатикав там, де були, і пішов додому.

Прийшов, а жінка каже:

— Боже милий! Що буде, як прийдуть усі ті, що ми попалили з їх гробів хрести? Що буде, як прийдуть усі мертві?!

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Кіндратів, Турківського району, Львівської області
22 серпня 1990 року
Оповідач: Зубрицька Катерина Олексівна (1926)

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.