Українські народні казки

Як злодій попа обдурив

Українська народна казка Гуцульщини

Один ґазда був лихий на попа. Прийшов він до злодія та й каже:

— Ти зроби так, щоб з попа всі сміялися. А той забаг багато грошей. Ґазда погодився, дав йому гроші.

Пішов злодій, купив собі апарат, той, що піп вбирає, як стає правити службу, купив патрафіль, щоб усе блищало на нім. Навіть мішок собі такий дістав, що блищав, як золото. Тоді доробив ключі до церкви і відімкнув уночі церкву та й позасвічував свічки. Втворив райські двері і став правити службу.

А коло церкви ходив вартівник. Подивився він, що в церкві світиться, і дістав страх. Він заглянув крізь відчинені двері, а там все ясніється і в церкві правиться. А той, що править, співає:

— Хто би був такий добри-и-ий, би дав священикови знати-и-и, щоби забрав з собою всі ґроші і молитвенники-и-и. І аби прийшов сюди-и-и, бо зійшов бог узяти його до царства небесного-о-о.

Вартівник пішов і повідомив попа, і піп прийшов. А той ще щось там багакає. Нарешті відтворив свій мішок і сказав:

— Ходіть отут, отченьку, під крило-о-о.

І піп пішов «під крило». Той зав’язав попа в мішку, завдав собі на плечі і поніс. Несе він його, несе. Відніс далеко, понад скали. Вже лиш край села видніє, світиться в хатах. Приніс злодій попа, де найбільша скала і рипа глибока, та й каже:

— Ви ще, отченьку, затяжкі-і-і, ще йдете до чистилища-а-а.

Та розмахав мішок з попом і пустив у ту рипу. Мішок корбутається, піп котиться то головою, то ногами вперед. Там на пень, там поза пень, там на камінь — поскакав мішок, аби піп гріхи відпокутував.

А злодій пішов у село і дав знати людям:

— Ідіть надолину, там щось у рипі багакає.

Зібралися люди, пішли туди, дивляться, а там дійсно піп у мішку молиться богу. Розв’язали, подивилися, а то їх священик. І дуже вони сміялися, що піп дався обдурити. І всі в селі зачали фест сміятися, і піп мусів виїхати з тої парафії в другу.

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Верхній Березів, Косівського району, Івано-Франківської області
23 листопада 1986 року
Оповідач: Неґрич Анна Степанівна (1922 року народження)

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.