Українські народні казки

Як качка ішла дудика бити

Українська народна казка про тварин

Качка йшла з бані, зустріла рака та й каже: «Куди йдеш?» — «Йду дудика бити. А ти куди йдеш?» — «І я йду дудика бити».

Йдуть, а горіх качається. Качка каже: «Куди йдеш?» Каже: «Йду дудика бити». Йдуть далі та й зустрічають мотіля, а він летить. «Куди йдеш?» — питає качка. «Йду дудика бити». Далі зустрічають годзулю, а вна лізе также дудика бити. Зустрічають зайця, і всі йдуть дудика бити.

Вже приходять до дудика, входять в хату: горіх в піч, качка під стіл, годзуля на полицю, а заєць на піч, а рак у воду. Входить дудик. Горіх з печі в голов, заєць з печі на руки, качка в очі, годзуля в рот, мотіль ся ймив за черево, а рак за серце — та й роздерли і вбили дудика. Забрали в него гроші, поживу, розбили хату, та й кожде пішло собі до свого дому, а що котре взяло, то понесло.

Як качка ішла дудика бити. Н. П. Андреев, Указатель сказочных сюжетов по системе Аарне. Издание государственного Русского географического общества, Л., 1929. — 210. Зап. М. Тим’яківна в 1912 р. у с. Бабин Косівського пов. (Гуцульщина) від Л. Лукинюка. Українські народні байки (звіриний епос). Т. І—II. Зібрав Володимир Гнатюк. — «Етнографічний збірник», т. ХХХVІІ-ХХХVІІІ, Львів, 1916., стор. 453—454.

Казки про тварин (Українська народна творчість) — Київ: Наукова думка. — 1976 — 575 с.