Українські народні казки

Як коваль змія переміг

Українська народна казка Кіровоградщини

Жив колись змій. Він їв людей і не давав їм спокою. Коваль збудував недалеко від змієвого лігва собі кузню та й задумав, як би звести того змія зі світу, щоб він людей не губив. Як зачує змій, що коваль кує в кузні, то стає йому досадно від того стуку. Прилетів змій до кузні, а вона зачинена залізними дверима. Змій і гукає:

— Гей, ковалю, що ти тут ляпаєш, не даєш мені спати? Я тебе з’їм!

— Що ж, твоя воля! Дай лиш мені востаннє помолитися.

— Молись!

От коваль узяв молот та й давай скоріше робити гвіздка.

— Чом же ти не молишся, а знову ляпаєш? — гукає змій.

— Це я, молячись, ляпаю по ковадлу, — каже коваль.

— Ну швидше, а то в мене вже слина з рота тече.

— Зараз!

От зробив коваль гвіздка.

— Вже! — гукає. — Я готовий! Ти як, — питає, — мене їстимеш? Ось у стінках є дірки, так ти просунь сюди свій язик, я сяду на нього, ти мене й проковтнеш.

Згодився змій. Просунув у дірку язика, а коваль за гвіздка та й прибив ним зміїв язик до стіни. Змій туди-сюди посмикав — не одірветься. А коваль взяв вуздечку та й загнуздав змія. Запріг його в плуга і давай орати ним поле. Орав ним доти, аж поки змія не ухекав. Люди зраділи, що коваль переміг змія, дякували йому за своє спасіння.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

41 (7923). Як коваль змія переміг. СУС —. Записала Січкар Альона 2010 року. Мишковець Марія Євменівна (1934). Кіровоградська область, Олександрівський район, Івангород