Українські народні казки

Як курочка півничка оживила

Українська народна казка про тварин

Як були собі дід да баба; у їх були курочка ряба і півничок. Курочка побігла на торжок, а півничок на смітничок да й удавився колосочком. От курочка побігла принести йому води:

— Море, море! Дай води!

— Нащо води?

— Куру дать.

Ой у полі, да на горі Кур лежить, кур Да й не дише,

Крильцями, лапками не колише.

— Пойди до вепри — нехай дасть клову. [Пішла курочка до вепри:

— Вепро, вепро, дай клову.]

— Нащо клову?

— Морю дать.

— Нащо морю?

— Води дасть.

— Нащо води?

— Куру дать.

Ой у полі, да на горі
Кур лежить, кур
Да й не дише.
Крильцями, лапками не колише.

— Пойди до липи, нехай дасть листу.

[Пішла курочка до липи:

— Липо, липо, дай листу.]

— Нащо листу?

— Вепри дать.

— Нащо вепри?

— Клову дасть. — Нащо клову?

— Морю дать.

— Нащо морю?

— Води дасть.

— Нащо води?

— Куру дать.

Ой у полі, да на горі
Кур лежить, кур
Да й не дише,
Крильцями, лапками не колише.

— Пойди до дуба, нехай дасть жолудя. [Пішла курочка до дуба:

— Дубе, дубе, дай жолудя.]

— Нащо жолудь?

— Липі дать.

— Нащо липі?

— Листу дасть.

— Нащо листу?

— Вепри дать.

— Нащо вепри? — Клову дасть.

— Нащо клову?

— Морю дать.

— Нащо морю?

— Води дасть.

— Нащо води?

— Куру дать.

Ой у полі, да на горі
Кур лежить, кур
Да й не дише,
Крильцями, лапками не колише.

— Пойди до купця — хай дасть дівчині вінок. [Пішла курочка до купця:

— Купче, купче, дай вінок.]

— Нащо вінок?

— Дівці дать.

— Нащо дівці?

— Сіна дасть.

— Нащо сіна?

— Корові дать.

— Нащо корові?

— Масла дасть.

— Нащо масла?

— Дубу дать.

— Нащо дубу?

— Жолудь дасть.

— Нащо жолудь?

— Липі дать.

— Нащо липі?

— Листу дасть.

— Нащо листу?

— Вепри дать.

— Нащо вепри?

— Клову дасть.

— Нащо клову?

— Морю дать.

— Нащо морю?

— Води дасть.

— Нащо води?

— Куру дать.

Ой у полі, да на горі
Кур лежить, кур
Да й не дише,
Крильцями, лапками не колише.

Купець дівці вінок дав; дівка корові дала сіна; корова дубу дала масла; дуб липі дав жолудь; липа вепри дала листу; вепр морю дав клову; море води куру дало.

Курочка рябенька зраділа, набрала води у роточок і побігла до неживого півничка, упустила йому у носочок. А він тоді: «кукуріку! кукуріку! кукуріку-у-у-у!»

Як курочка півничка оживила. Н. П. Андреев, Указатель сказочных сюжетов по системе Аарне. Издание государственного Русского географического общества, Л., 1929. — 241/І, 2032. Зап. С. Ніс в 1874 р. Місце запису не вказане. Відділ рукописів Бібліотеки Академії наук СРСР (Ленінград)., зібр. № 60, од. зб. 64, арк. 1. Ця казка, як і деякі інші, що наводяться далі, — зразок так званих «надокучливих казок». Для них характерне багатократне повторення одних і тих же деталей, нагромадження однотипних елементів, однорідність образів. Розвиваючи кмітливість слухача, загострюючи його увагу на послідовності розвитку сюжетної канви твору, подібні казки мали також суто розважальне призначення. Паралелі: Украинские народные предания. Собрал П. Кулиш, кн. 1, М., 1847., стор. 77—79; Гуцульщина. Написав проф. Володимир Шухевич, ч. V, Львів, 1908., стор. 167; Українські народні байки (звіриний епос). Т. І—II. Зібрав Володимир Гнатюк. — «Етнографічний збірник», т. ХХХVІІ-ХХХVІІІ, Львів, 1916., стор. 449—450; Казки та оповідання з Поділля. В записах 1850—1860-х рр. Вип. І—II. Упорядкував Микола Левченко, К., 1928., стор. 289; Афанасьєв, стор. 99—100; Северные сказки. Сборник Н. Е. Ончукова, СПб., 1909., стор. 483—484, 555—556; Сборник великорусских сказок архива Русского географического общества. Издал А. М. Смирнов, вып. 1, 2, Пг., 1917., стор. 119 — -122, 227—230; Указатель сюжетов. [Составил В. Я. Пропп]. — Народные русские сказки А. Н. Афанасьева. В трех томах, т. 3, М., 1958., стор. 463; Л. Г. Бараг, Восточнославянские сказки, их взаимосвязи и национальное своеобразие. — Эпические жанры устного народного творчества, Уфа, 1969, с. 75—240, стор. 183; Казкі пра жывёл і чарадзейныя казкі. Складальнік К. П. Кабашнікаў, Мінск, 1971., стор. 235—240. Див. також: Центральний державний історичний архів УРСР у Львові., ф. 3с/309, оп. 1, од. зб. 757, арк. 29—31.

Казки про тварин (Українська народна творчість) — Київ: Наукова думка. — 1976 — 575 с.