☼ Живіть, здорові і щасливі, із сонечком ласкавим у душі. ☼

Українські казки

Як кучер і лакей пана провчили
Українська народна казка Кіровоградщини

Це було так діло: один барин, як їде з дому, хоч і на довге врем’я у дорогу, так не бер з собою ніколи хліба.

Ну от, надоїло кучерові і лакеєві часто голодними бути, так вони задумали провчити пана, як хліб брать у дорогу. Взяли нишком собі хлібу з дому, бо їхали вони днів на чотири в дорогу.

Ночувати прийшлося серед степу. Відвернули вони під скирти із сіном, випрягли коней і полягали спати. Порадилися вони удвох, кучер з лакеєм:

— Я поведу коней в долину, так, щоб пан не бачив, пасти, а ти, як мене уже не видно буде, кричатимеш: «Барин, коні покрадено!» От ти прибіжиш до мене і наїсися коло мене.

Так вони й зробили. Той повів коні, а цей кричить:

— Барин, коні покрадено!

Барин кричить:

— Біжи скоріш, доганяй їх!

Побіг лакей, з’їв весь хліб з кучером, потім приходить до барина.

— А що, не видно коней?

— Ні, не видно!

Так вони простояли суток з двоє. Потім барин посилає лакея, чи не дістане він десь хліба.

От лакей і пішов, дивиться — їде мужик на поле по снопи. От він і каже тому дядькові:

— Барин послав мене за хлібом, так ми хочемо його провчить, як із дому хліб беруть. Я буду до тебе підбігать, так вроді хочу віднять у тебе хліба, а ти вилами на мене заміряйся, щоб як пан побаче, то скаже, що не можна до тебе приступити, віднять у тебе хліба.

От він до барина.

— А що, — каже, — як там? Не одняв хліба?

— Е, ні, — каже, — чуть мене вилами не вбив!

— Е, — каже, — якби я пішов, так я б зразу одняв у його хліба.

Оце вони простояли суток аж з троє. Вже пан насилу сидить у кареті і балакать уже сил не має.

Ну, тоді вони вже порадилися. Каже лакей:

— Я прийду вроді оп’ять шукати коней, а ти будиш напроти мене вести. Так, вроді знайшов у селі там якомусь, і тоді поїдем уже. Поморили трішки пана голодом, та й думаю, його провчили.

Привели вони коні ото, запрягли їх і тоді поїхали. Так тоді пан стане біля дверей і жодну прислугу не пропустить, щоб хто-небудь відлучився хоч на одну годину без хліба. Зараз кричить:

— Ей ти, хліба взяв в дорогу?

Так провчили барина кучер і лакей, навчили як хліб брати в дорогу.

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

90 (7972). Як кучер і лакей пана провчили. СУС порівн. 1572Е*. Записала Шелест Дарія 2010 року. Кравченко Олександр Йосипович (1926). Кіровоградська область, Олександрійський район, Олександрія