Українські народні казки

Як лис вкрав курку в баби

Українська народна казка про тварин

Ішла баба на торг та й несла курку на продаж. Але придивилися на то вовк з лисом та й радяться, як би від неї відобрати ту курку. Каже вовк: «Іду я». — «Іди».

Підбігає вовк іззаду та й лиш хапати курку з-під пахи, а баба обіздрилася та й курку під другу паху, а вовка каменем. Но, приходить вовк до лиса та й каже: «Не гаразд узяти, бо баба дуже уважна». — «Чекай, — каже лис, — я відберу її курку, аби не знати що». — «Добре».

Ідуть вони за бабов надзирці, а баба усе дивиться на усі боки, вовк їй дав уже страху. Але прийшла вона над потік та й сіла роззувати чоботи, бо хоче брести; поклала курку коло себе та й роззувається. Каже лис до вовка: «Ти сиди тут, не пужай баби, а я іду по курку». Та й борзо скочив до баби та й хап за чобіт, що уже один ззула, та й понад берег та у брід. А баба лишила курку та й за ним. Але лис на другім березі лишив чобіт, а сам перебрів воду та й хапнув курку і побіг у корчі. Баба вернулася, а то курки нема.

Як лис вкрав курку в баби. Н. П. Андреев, Указатель сказочных сюжетов по системе Аарне. Издание государственного Русского географического общества, Л., 1929. — . Зап. А. Онищук в м. Коломия «від батька Івана». Час запису не зазначений. Українські народні байки (звіриний епос). Т. І—II. Зібрав Володимир Гнатюк. — «Етнографічний збірник», т. ХХХVІІ-ХХХVІІІ, Львів, 1916., стор. 75—76.

Казки про тварин (Українська народна творчість) — Київ: Наукова думка. — 1976 — 575 с.