Українські народні казки

Як молоді лікарі операцію робили

Українська народна казка Буковини

Три хлопці закінчили школу і договорилися поступати в медінститут. Поступили в різних містах. А як одержали дипломи, то зустрілися знову. На вечір пішли до одного дядька на квартиру. Угостили старого і почали говорити про те, хто яку навчився операцію робити. Один говори:

— Я витягую око, кладу в склянку з водою, а на ранок ставлю назад, і все гаразд.

— А я витягую з себе бебехи, на ранок вкладаю їх назад, зашиваю, і все гаразд, — каже другий.

А третій говорить:

— Я відрубую собі руку, кладу на стіл, а рано піднімаюся, пришиваю руку — і все гаразд.

Так вони й зробили. Один витяг собі око, другий бебехи, а третій відрубав руку. Поклали вони все це на столі і полягали спати.

Вночі дядьків кіт око з’їв, кишки пірвав, а руку десь затягнув. Дядько прокинувся і побачив це. Ловить він того кота, витягає з нього око — і в склянку. Вийшов з хати, зарізав порося, витягнув з нього бебехи і поклав на стіл. Дядько надвір — а злодій якраз корову з хліва виводить. Піймав злодія, відрубав йому руку і поклав на стіл.

Піднялися вранці всі три молоді лікарі. Той вставив собі око, той вклав свинячі бебехи, а третій пришив собі злодійську руку. Та й домовилися вони через два роки зустрітися в того самого дядька і розказати, як усе опероване їм поприростало.

Через два роки з’їхалися. Той, що вставив собі котяче око, каже:

— Все добре бачу. На те вставлене око бачу навіть краще, ніж на друге. А коли десь миша шеберхне, я чогось так туди й кидаюся.

А другий:

— Жінка моя добре готує їсти. Але я ніколи не їм, поки не піду до відра з помиями і не понюхаю.

А третій:

— Рука добре робить, але як сідаю в автобус, то права рука мусить тримати ліву, бо лиш пущу її — і тягнеться в чужу кишеню.

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Вашківці, Сокирянського району, Чернівецької області
5 червня 1980 року
Оповідач: Харабара Петро Васильович (1947)

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

Як молоді лікарі операцію робили

Українська народна казка Буковини

Три хлопці закінчили школу і вступили в медінститути в різних містах. А як одержали дипломи, зустрілися знову. І на вечір пішли до одного знайомого дядька ночувати. Пригостили старого і почали говорити про те, яку хто навчився операцію робити. Один говорить:

— Я витягую око, кладу в склянку з водою, а на ранок ставлю назад, і все гаразд.

— А я витягую з себе всі бебехи, на ранок вкладаю їх назад, зашиваю, і все гаразд, — каже другий. А третій говорить:

— Я відрубую собі руку, кладу на стіл, а рано піднімаюся, пришиваю руку, і все гаразд.

Так вони й зробили. Один витяг собі око, другий бебехи, а третій відрубав руку. Поклали вони все це на столі і полягали спати.

А вночі дядьків кіт око з’їв, кишки пірвав, руку десь затягнув. Дядько прокинувся і побачив це. Ловить він кота, витягає з нього око і в склянку. Та вийшов із хати, зарізав порося, витягнув з нього бебехи і поклав на стіл. Вийшов дядько надвір, а злодій якраз корову з хліва виводить. Дядько піймав злодія, відрубав йому руку і поклав на стіл.

Піднялися вранці всі три молоді лікарі. Той вставив собі око, той вклав свинячі бебехи, а третій пришив собі руку. І домовилися вони через два роки зустрітися в того самого дядька і розказати, як усе опероване їм поприростало.

Через два роки вони з’їхалися. Той, що вставив собі котяче око, каже:

— Все добре бачу. І на те око бачу краще, ніж на друге. А коли десь миша шеберхне, я чогось так туди й кидаюся.

А другий каже:

— Жінка моя добре готує їсти. Але я ніколи не їм, поки не піду до відра з помиями і не понюхаю.

А третій говорить:

— Рука добре робить, не болить, але як сідаю в автобус, то права рука мусить тримати ліву, бо лиш пущу її, вона так і тягнеться в чужу кишеню.

Як молоді лікарі операцію робили. Сравнительный указатель сюжетов: Восточнославянская сказка. Составитель Л. Бараг, И. Березовский, К. Кабашников, Н. Новиков. — Л.: Наука, 1979 660. Записано 5 червня 1980 року в селі Вашківцях Сокирянського району Чернівецької області від Петра Васильовича Харабари (1949 року народження, освіта середня, шофер).

Чарівна квітка: Українські народні казки з-над Дністра. Запис, упорядкування, примітки та словник М. А. Зінчука; Художники: Н. В. Кирилова і П. А. Гулін. — Ужгород: Карпати, 1986. — 301 с: іл.