Українські народні казки

Як переночував старець

Українська народна казка Покуття

Просився старець до чоловіка на ніч. А в того чоловіка не було дітей, лиш він був і жінка. Зайшов старець до хати та й каже:

— Я би хотів у вас переночувати. А чоловік йому:

— Переночуєш, але маєш мені цілу ніч байку казати. Каже старець:

— Я буду казати, але як ви мені щось перешкодите в байці, як забалакаєте, то далі будете самі казати.

Повечеряли, полягали. Каже хазяїн старцеви:

— Гай, кажи.

Старець зачав говорити:

— Повечеряв та й ляг спати, повечеряв та й ляг спати...

І говорить старець ці слова годинами. А чоловік слухає. Вже йому набридло се слухати, бо нема нічого, тілько «повечеряв та й ляг спати».

Нарешті чоловік каже:

— Буде вже сеї байки. А старець:

— Гай, тепер ви кажіть, бо ви мені перебили. А чоловік каже:

— Ото-м приймив біду на ніч, ото-м приймив біду на ніч...

Та й говорить з годину то саме. А старець уже спить. Нарешті жінка говорить чоловікови:

— Та мовчи вже з тою бідою, бо я спати хочу. А чоловік каже:

— Гай, тепер ти говори. А жінка йому:

— Який ґазда, такі гості, який ґазда, такі гості. І знову годину так говорить.

Так жінка до ранку говорила, а старець собі спав. А рано повставали, і все не спало, лиш старець добре спав. Більше той ґазда не приймав на ніч старців.

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Торговиця, Городенківського району, Івано-Франківської області
7 вересня 1987 року
Оповідач: Гринюк Євдокія Михайлівна (1917 року народження)

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.