☼ Живіть, здорові і щасливі, із сонечком ласкавим у душі. ☼

Українські казки

Як по гриби ходили
Українська народна казка Закарпаття

Ходив Іван по грибки й дуже дорого продавав їх жидам.

— Іване, а коби ти нас повів на грибки? Ми би назбирали собі. А то ми тобі так дорого платиме.

— Ходіть.

І водив він жидів туди, де не було грибків. Та й ідуть вони відти, а Іван завів їх у таке драччя. Сорочки зметали, і так їх накололо там. Та й він там поколовся.

Вбила їх ніч, та й грибків не є. А де будуть спати? Іван вийшов на дуба. А вони звідають:

— А ми де?

— Ходіть сюди. Вийшов перший:

— А де спати, Іване?

— Берися до стовпа. Питається другий:

— А я де?

— Берися йому до ніг.

І чіплялися жиди єден другому до ніг, так, що зробився ланц. А той перший кричить:

— Руки мені болять!

— То поплюй у руки.

Той пустив стовпа, щоб поплювати в руки, і вони всі попадали на землю. І грибків не мали, і сильно побилися.

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

Вучкове, Міжгірського району, Закарпатської області 1 серпня 2002 року Юрик Дмитро Іванович (1911 року народження)