Українські народні казки

Як прийшов Мус

Українська народна казка Гуцульщини

Був у одного чоловіка син. Виховався до двадцяти чотирьох років, а робити нічого не хотів. їхає його тато з ним у ліс по дрова. Запрягають коней, сіли на сани і поїхали оба. Тато говорить синови:

— Давай ладувати * дрова. А син каже:

— Тату, ви це робіть самі, а я не буду. Тато ладував дрова сам, а син стояв.

Приїхали вони додому. Тато скидає дрова, а син пішов до хати і виліз на піч. Попоїли і до вечеру оддихали. Понад вечір тато запрягає коней у сани і дає синови батіг.

— Сідай на сани і їхай у ліс по дрова самий. Бере тато з клинка рушницю і говорить до него:

— Приїдеш без дров — застрілю. Син сказав:

— А хто буде мені ладувати дрова?

— Закричи пару раз в лісі: «Мусе, Мусе, наладуй мені дрова на сани!» Кричи так до десяти раз, і Мус прийде.

Поїхав той у ліс, кричав: «Мусе, Мусе...» до десяти раз — Мус не приходив. Зачало робитися темно. «Мушу сам накладати», — подумав парубок і став накладати дрова на фіру сам. І привіз дрова додому. Та й каже:

— Тату, Муса не було, я сам мусів ладувати дрова. А тато йому відповів:

— Оце тобі й прийшов мус, що ти сам мусів робити.

Від тих пір почав син тата слухати і привчатися до роботи.

* Ладува́ти — вантажити, накладати.

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Село Яворів, Косівського району, Івано-Франківської області
18 березня 1984 року
Оповідач: Шкрібляк Іван Іванович (1931 року народження)

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

Як прийшов Мус

Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Був у одного чоловіка син. Виріс до двадцяти років, а робити нічого не хотів. Узяв його батько з собою, ідучи в ліс по дрова. Запрягли коней, сіли на сани і поїхали. Приїхали. Тато й каже синові:

— Давай навантажувати

А син і каже:

— Тату, вантажте самі, а я не буду.

Батько складав сам, а син стояв. Приїхали вони додому. Батько скидає дрова, а син пішов у хату та заліз на піч. Пообідали і до вечора оддихали.

Тоді батько запряг коней у сани і дав синові батіг та й укаже:

— Сідай на сани та їдь у ліс сам. Приїдеш без дров, із дому вижену.

Син запитав:

— А хто ж дрова мені буде загружати?

— Закричи два рази: „Мусе, Мусе, Мусію, навантаж мені дрова у сани. Кричи так разів з десять і Мус прийде.

Поїхав син у ліс, кричав там кричав, кликав, кликав, але Мус не приходив. Почало темніти. Парубок рішив сам дрова накладати. Привіз дров та й питає у батька:

— Тату, Муса не було — і я сам мусів дрова накладати на сани.

А батько йому й відповів:

— Оце тобі й прийшов мус, що ти сам мусів робити.

З тих пір почав син батька слухати і всю роботу робити.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

223 (6197). Як прийшов мус СУС- Записано 2009 року. Придворна Марфа Григорівна (1927). Черкаська область, Драбівський район, Безбородьки