Українські народні казки

Як пропав хижий звір

Українська народна казка Полтавщини

Жила собі колись сім’я, і було у ній шестеро дітей — троє хлопчиків і троє дівчаток. Побігли якось дітлахи в ліс по гриби і заблукали. Довго-довго ходили, шукаючи дороги, та й вийшли на лісову хатинку. А там жила старенька бабуся і була вона добра-добра.

Привітала вона заплаканих дітлахів, вмила, посадила вечеряти, розпитала, як вони тут опинились.

— Добре, діти, — сказала бабуся, — вранці я вам покажу дорогу. А зараз лягайте спати, тільки не виходьте надвір, там ходить хижий звір, що відгризає дітям голови.

Вклала бабуся дітлахів спати, а коли вони поснули, принесла шестеро товстих полін, поклала їх рядочком на ковдру біля дверей, познімала хустинки з дівчаток та картузики з хлопців і одягла їх на поліна.

Прийшов уночі звір і почав відгризати голови полінам. Він думав, що то діти. Гриз, гриз, лютував і дуже втомився.

А діти з бабусею прокинулись і почали кричати, виганяти звіра. Злякався він і побіг навпростець, та й впав у величезну яму, з якої вибратись уже не зміг. Налетіли птахи, виклювали йому очі, а потім і самого розклювали.

А бабуся вранці показала дітям дорогу додому. Повернулися вони до своїх батьків, які дуже зраділи, що вони повернулися.

А діти почали провідувати бабусю, приносити їй гостинці, і вона завжди раділа своїм гостям.

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

182 (4850). Як пропав хижий звір. СУС —, новотвір. Записав Стрілець Максим 2008 року.
Оповідач: Стрілець Галина Миколаївна, Куйбишеве, Оржицький район, Полтавська область