Українські народні казки

Як птахи весну врятували

Українська народна казка Кіровоградщини

Давно це діялось, коли ще птахи вміли говорити. Надійшов час повертатись птахам додому, в Україну. Але чомусь не було сигналу від Весни. Вона завжди повідомляла про переліт голубою квіткою проліска. Чекали птахи день, чекали другий, але вістовий шпак повернувся з порожніми руками. Занепокоїлося птаство, зібралося на раду.

— Полетімо до будиночка Весни, можливо, вона задрімала, що не передала нам квітку, — запропонував старий Лелека.

— А може, вона полетіла на нашу Батьківщину? — несміливо припустила Ластівка.

Вся зграя рушила в Україну, не дочекавшись довгожданого сигналу. Прилетіли птахи і побачили замість зеленої травички великі кучугури снігу на полях, у лісах. А мороз такий, що аж крила мерзнуть. Сіли птахи. Хто деревця обліпив, хто на снігу юрмиться. Голодно їм, попискують від голоду, в розпачі крильцями розводять. Аж тут зграйка горобців підлетіла.

— Може, хоч ви поясните, що тут відбувається? Чому наша ненька зустрічає нас завірюхою? — птахи навперебій запитували своїх сірих одноплемінників.

— Як? Ви нічого не знаєте? — здивувалися горобчики. — Сталося велике лихо. Весна мала зійти на трон. А Зимі це не сподобалося. Вона почала велику битву за владу. Зима в цій битві перемогла, бо армія в неї сильніша, ніж у Весни: Морози, вітри, Метелиця, Завія, Завірюха, Віхола.

Взяла Зима Весну в полон і кинула до темної в’язниці. Ми вже намагалися Весну врятувати, гуртом пробували двері відчинити, але марно. Зима водою їх облила і Морозом заморозила.

Тоді всі зібралися і почали радитись, як би визволити Весну. Закінчилася рада тим, що птахи вирішили іти в наступ. Пішли на Зиму війною. Зима зрозуміла, що птахи летять не з добром. Полетіла їм назустріч. Завила хуртовиною, закружляла Завірюхою, морозом дужим. Але птахи теж підготувалися. Кожен тримав розжарену вуглинку і кидав назустріч злій силі. Де падала вуглинка, сніг одразу ж танув, і з’являлась зелена травичка.

У Зими вже не вистачило сили опиратися, вона злякалася і втекла. Птахи відшукали Весну, розбили крильми грати і визволили її. Весна одразу ж взялася до роботи. Побігли струмочки, розцвіли перші квіти. А птахи кинулися вити гнізда і висиджувати пташенят. Весна не могла надякуватися птахам за визволення.

— Чим віддячити вам, дорогі мої рятівники, за моє визволення?

— Обіцяй, що будеш завжди теплою, ніжною, пахучою, квітучою і приходитимеш вчасно! — в один голос закричали птахи.

Весна дотримала свого слова. Щороку вона зустрічає нас теплом, дарує незрівнянні пахощі перших квітів і зеленої трави.

Так птахи і дружба між ними врятували Весну і перемогли люту Зиму.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

238 (8138). Як птахи весну врятували. СУС —, новотвір. Записала Малафій Вікторія 2010 року. Лисенко Аліна Марківна (1947). Кіровоградська область, Добровеличківський район, Миколаївка