Українські народні казки

Як півник до моря по воду ходив

Українська народна казка про тварин

Був собі дід та баба, а у їх курочка ряба та півничок. От побігли вони раз на смітник та й знайшли по зерняті. Півничок же своє ковтнув, а курочка вдавилась, лежить і не дише, крильцями не колише.

Пішов півник до моря води прохати:

— Море, море, дай води!

— Нащо води?

— Турі вода: там і Турька лежить

І не дише уже. Крильцями, ніжками Не колише уже!

— Піди до вола, хай ріг дасть. Пішов він до вола:

— Воле, воле, дай ріг!

— Нащо роги?

— Морю роги; море мені води дасть.

— Нащо вода?

— Турі вода; там і Турька лежить

І не дише уже, Крильцями, ніжками Не колише уже!

— Піди до дуба, хай жолудь дасть. Пішов він до дуба:

— Дубе, дубе, дай жолудь!

— Нащо жолудь?

— Волу жолудь; віл мені ріг дасть.

— Нащо роги?

— Морю роги; море мені води дасть.

— Нащо вода?

— Турі вода; там і Турька лежить

І не дише уже, Крильцями, ніжками Не колише уже!

— Піди до липи, хай лист дасть. Пішов він до липи:

— Липа, липа, дай лист!

— Нащо лист?

— Дубу лист; дуб мені жолудь дасть.

— Нащо жолудь?

— Волу жолудь; він мені ріг дасть.

— Нащо роги?

— Морю роги; море мені води дасть.

— Нащо вода?

— Турі вода; там і Турька лежить

І не дише уже, Крильцями, ніжками Не колише уже!

— Піди до дівок, хай сплетуть мені вінок. Пішов він до дівок:

— Дівки, дівки, сплетіть вінки! — Нащо вінки?

— Липі вінки; липа мені лист дасть.

— Нащо лист?

Дубу лист; дуб мені жолудь дасть.

— Нащо жолудь?

— Волу жолудь; віл мені ріг дасть.

— Нащо роги?

— Морю роги; море мені води дасть.

— Нащо вода?

— Турі вода; там і Турька лежить

І не дише уже, Крильцями, ніжками Не колише уже!

Сплели дівки йому вінок; поніс він липі, липа лист дала; поніс лист до дуба, дуб жолудь дав; поніс жолудь до вола, віл ріг дав; поніс роги до моря, море води дало. Набрав півничок водиці, та поки приніс, аж курочку вже і черви сточили.

Як півник до моря по воду ходив. Н. П. Андреев, Указатель сказочных сюжетов по системе Аарне. Издание государственного Русского географического общества, Л., 1929. — 241/І, 2032. Зап. І. І. Манжура в с. Трьомсинівка Олександрівського пов. Катеринославської губ. Час запису не зазначений. Сказки, пословицы и т. п., записанные в Екатеринославской и Харьковской губ. И. И. Манжурою, Харьков, 1890. . стор. 5—6.

Казки про тварин (Українська народна творчість) — Київ: Наукова думка. — 1976 — 575 с.