Українські народні казки

Як півник курочці око запорошив

Українська народна казка про тварин

Жив собі дід та баба, у них була курочка ряба. У баби була курка, а в діда петух.

От вони пішли по ягоди. Поліз петух та й трусе, а курка збира. Та глянула вона вгору, як петух трусе деревом, і запорошив [він] курці око. Біжить баба:

— Петух, петух, навіщо курці око запорошив?

— Тому, що портки порвались!..

[— Портки, портки, чому ви порвались?]

— Тому, що вівці погризли!..

— Вівці, вівці, нащо ви портки погризли?

— Тому, що нас пастух не пас!..

— Пастух, пастух, чому ти овець не пас?

— Тому, що господиня торбу не дала!..

— Господиня, господиня чому ти торбу не дала?

— Тому, що свиня діжу перевернула!..

— Свиня, свиня, чому ти діжу перевернула?

— Тому, що вовк поросят поїв!..

— Вовк, вовк, навіщо ти поросят поїв?

— Тому, що я їсти хотів!..

І так ходила баба з хати в хату і толку мало; не могла вона заступиться за курочку...

Як півник курочці око запорошив. Н. П. Андреев, Указатель сказочных сюжетов по системе Аарне. Издание государственного Русского географического общества, Л., 1929. — 241/ІІ. Зап. в кінці 20-х років XX ст. у м. Красноармійську Донецької обл. Відділ рукописів Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського АН УРСР., ф. 1-6, од. зб. 645, арк. 26—27.

Казки про тварин (Українська народна творчість) — Київ: Наукова думка. — 1976 — 575 с.