Українські народні казки

Як піп казання казав

Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)

В одному селі був піп, а він дуже не любив після заутрені говорити казання. От якось прийшли люди до церкви в неділю, послухали проповідь, а тоді вже думають, що ж нам батюшка буде говорити на казанні? А він думає, як би це нічого не говорити, бо вдома саме матушка вареників наварила. От він і питає людей:

— Чи знаєте ви, що я буду сьогодні говорити на казанні?

Люди кажуть:

— Ні, батюшко, не знаємо.

А він каже:

— Ну, як не знаєте, то воно вам і не треба знати. Ідіть собі додому.

На другу неділю знову батюшка не хоче говорити казання та й питає:

— Знаєте, про що я вам сьогодні розкажу?

Люди думають, що ж його казати, та й кажуть:

— Знаємо, батюшко.

— Ну то як знаєте, то й казати не буду.

На третій раз люди договорились казати по-різному.

— Ну що, люди, знаєте, що я вам скажу?

От одні люди кажуть, що знають, а другі, що не знають. А батюшка і каже:

— То хай ті, що знають, скажуть тим, що не знають.

І так хитрий батюшка ні разу не говорив казання.

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

23 (5082). Як піп казання казав. СУС 1826. Записано 2008 року. Сивак Параска Іванівна (1907). Черкаська область, Христинівський район, Ягубець