Українські народні казки

Як розбійник гріхи спокутував

Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Жив собі розбійник. Ходив він дванадцять літ по світу, щоб хтось із попів наклав на нього покаяння за гріхи. А який не погодиться, того він і вбивав. Так за дванадцять років вбив він дванадцять попів. Прийшов до тринадцятого, щоб той наклав покаяння, і нахваляється, що стільки попів убив. Злякався піп і говорить:

— Ну, накладу я на тебе покаяння. Йди, — говорить, — до мене в садок, росте там яблуня з сімома паростками. Ти зрубай її, посічи на дрібнесенькі шматочки, підпали і поклади зверху руки по лікоть, а ноги по коліна.

Розбійник так і зробив, обгоріли в нього руки й ноги. Потім приносить йому піп мідного горщика і говорить:

— На тобі, носи в ньому дванадцять літ воду і поливай яблуню, поки вона не виросте і не вродить.

І лазив розбійник навколішки дванадцять літ, усе носив воду та поливав яблуню. Минуло дванадцять років, загоїлись у нього руки та ноги. Прийшов розбійник до попа і розказує, що яблуня так вродила, що навіть гілки довелось підпирати. Піп йому і говорить:

— Тепер іди і потруси її дванадцять разів, та тільки так, щоб всі яблука до одного попадали, тоді всі гріхи свої спокутуєш.

Потрусив розбійник яблуню дванадцять разів, так яблука і попадали, тільки два й лишилось. Питається розбійник у попа:

— Що воно за знак, що всі яблука обпали, а двоє лишилось?

Піп пояснює:

— То батькові й материні гріхи. Щоб спокутувати гріх батька-матері, ти йди до мене в найми на цілий рік овець пасти.

Розбійник погодився. Ось іде він одного разу біля цвинтаря, бачить, ходить чоловік з палицею і тикає нею в могилки.

— Піднімайтесь, — говорить, — собачі діти, та йдіть на панщину!

Розбійник підійшов і питається:

— Ти що тут робиш?

Той мовчить. Ударив він його гирлигою та й убив. Погнав годі до попа овець і розповідає, що вбив людину.

— Яку? — питається піп.

Розбійник і розповів. Піп послухав та й каже:

— Ти тепер взагалі всі свої гріхи спокутував і безгрішним став, бо вбив людину, яку і земля не приймає. Той чоловік був у пана управителем та дуже над людьми збиткувався. А більшого гріха, ніж він чинив, на світі й не було.

І відпустив піп розбійника.

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

8 (5067). Як розбійник гріхи спокутував. СУС порівн. 756в. Записав Бондаренко Євген (10 клас) 2008 року. Руденко Катерина Яківна (1943). Черкаська область, Христинівський район, Ватутіне