Як свинар обдурив царя

Українська народна казка Гуцульщини

Оден свинар пас на толоці свині. А почерез ту толоку була дорога. Ішов тою дорогою цар і зачав з тим свинарем говорити. Свинар розказав йому, як він ті свині пасе. А цар каже:

— Розумний ви чоловік.

— Я ще не це знаю, — каже свинар. — Я знаю, що бог на небі робить і що мертві в землі роблять.

— То скажи мені, — каже цар.

— Я не можу так говорити, бо з свинарем бог говорити не буде. Ви дайте мені своє вбрання, а я вам дам своє, тоді я буду говорити з богом.

І цар пристав на це. Здоймив цар своє вбрання, а свинар своє і перебралися. А свинар каже:

— Я вам уже це вбрання не дам.

І цар на це пристав. Хай уже бере собі вбрання, аби лиш сказав, що бог на небі робить.

Одяг свинар царське вбрання та й щось собі походжує, пошпацировує, думає. А цар каже:

— Ну кажи вже, що там бог робить.

— Я вам скажу. І то правду скажу. Робить із царя свинаря, а з свинаря царя.

— А що в землі вмерлі роблять? — питає цар.

— Вони там дуже далеко й глибоко. Тридцять років, як умер мій тато, та й ще не може відти вийти.

І тоді цар обтерся та й пішов у свинарськім вбранню. А свинар лишився в царськім.

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Село Яворів, Косівського району, Івано-Франківської області
17 грудня 1983 року
Оповідач: Сенчук Василь Федорович (народж. 1897)

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.