Українські народні казки

Як син став кротом

Українська народна казка Кіровоградщини

Колись були два сусіди, сварилися за межу. Усе один підорював межу, і через це тягалися по судах. Одного разу суддя сказав:

— Так уже мені набридло з вами справу вести, що якби земля заговорила, де та межа має бути, то ми щасливі були б.

Той сусід, що все підорював межу, прибіг додому та й каже синові:

— Завтра до нас на поле приїде комісія. Сказали, де земля заговоре, там і межа буде. Ходи на поле, викопаємо яму, я тебе там заховаю, а коли почнуть міряти, то ти озвися, що досі земля моя!

Викопали на сусідньому полі яму, заліз туди хлопець, старий зверху все замаскував і добре.

Другого дня приїхали із суду, почали мірять землю, питають одного сусіда, де має бути межа твоя. Питають другого. Хитрий сусід показує межу на рівні того, де його син захований.

Другий сусід каже, що неправда. Тоді той говорить:

— То хай земля нам скаже, поки моє. Я по правді хочу.

Син хитрого сусіда озивається:

— Тут межа.

А чесний сусід каже:

— Коли ти так по правді говориш, то піди попід землю і на світ не показуйся.

Так судді присудили землю хитрому сусідові.

Коли вони поїхали, він почав відкопувати сина, але на тому місці була тільки діра. Він далі копати, а із сина кріт зробився.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

154 (8038). Як син став кротом. СУС — 831А*. Записала Бондаренко Катерина 2010 року. Бондаренко Марія Петрівна (1919). Кіровоградська область, Новоархангельський район, Новоархангельськ