Українські народні казки

Як собака врятував від смерті

Українська народна казка Полтавщини

Колись давно жив собі селянин. Був хорошим хазяїном. Було в нього господарство: коні, корови — усе, що потрібно. І був у нього собака. Поки собака був молодий, господар його любив, а як став старий, то незлюбив. Поки був молодий, усе господарство держав, а як став старий, то не допомагав. От хазяїн і каже:

— Треба цього собаку утопить.

Узяв і зав’язав собаці на шиї вірьовку, повів до річки, причепив камінь до вірьовки і пхнув у воду. Та й сам якось не доглядів, упав у річку. А там було глибоко, і хазяїн трохи не втопився. А собака ще був здоровий, і взяв хазяїна за чуба, і виплив з ним на край, і витягнув його на траву коло берега. Хазяїн тоді злякався, взяв собаку додому і годував, поки не здох. Дякував за те, що він врятував його від смерті.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

178 (4844). Як собака врятував від смерті. СУС —. Записано 2008 року.
Оповідач: Брильова Катерина Андріївна (1940 року народження), Воронинці, Оржицький район, Полтавська область