Українські народні казки

Як сіль

Українська народна казка Гуцульщини

В одного царя було три дочки. І він сказав:

— Я вже старий. Котра з вас найдужче мене любить, коло тої я буду доживати віка.

І він спитав їх, як вони його люблять. Найстарша сказала, що його любить, як мед солодкий. А середня сказала — як цукор солодкий. А третя, найменша, сказала, що любить його, як сіль. І він розгнівався на ню за це. А тих двох більше любив.

А потім вони йому варили їсти, і ті дві зварили гарно, і він похвалив їх. А найменша зварила їсти, і він сказав, що це недобра їда.

А вона сказала:

— Чому недобра?

Цар сказав, що не вистачає солі. І сказала вона йому:

— Ви мене ледь не прогнали, коли я сказала, що вас люблю, як сіль.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Село Вербовець, Косівського району, Івано-Франківської області
1 грудня 2003 року
Оповідач: Крицкалюк Роман Дмитрович (1992 року народження)

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.