Як ткача у пекло приймали

Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Жив чоловік, який ткав на верстаті і полотно, і рядна. І ось уже він помер. А на тому світі вирішують, куди йому йти: у рай чи у пекло. Вирішили, що йому потрібно йти у пекло.

Ось він прийшов до пекла та й проситься у чорта, щоб він забрав його туди з верстатом. Чорт і дозволив. Розібрав ткач верстат і почав носить його по частинах. Заніс коні, ляда, бляш, основа пряжі, начиння, пуга, підніжки, ришки, човник, цівки, навій. Носив, носив, а чорт і питає:

— Куди ж ти ще йдеш?

А він і каже, що ще цвях забув. Тоді чорт йому й каже:

— Якщо ти ще й свата забув, то вже тоді йди в рай.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

22 (5477). Як ткача у пекло приймали. СУС —. Записано 2008 року. Онопрієнко Дмитро Карпович (1947). Черкаська область, Городищенський район, Хлистунівка