Українські народні казки

Як у чоловіка в очах двоїлося

Українська народна казка Буковини

Пішов чоловік орати і забув чересло взяти. Вернувся він додому за череслом. І не думав іти до хати, але глянув у вікно, що жінка роби. А вона там любується з кумом. Він розсердився та й пішов орати. Зажурилася жінка. Що буде? Що їй чоловік буде казати? Вже йому й обідати не несе. Іде вона вулицею, а назустріч їй бабка їдна йде.

— Добрий день, бабко!

— Дай Боже здоровля! А чого ти, дочко, так засмучена? А жінка й призналася:

— Мій чоловік пішов у поле орати та й забув чересло взяти. Вернувся додому і побачив, як я з кумом цілувалась. Що тепер буде?

А бабка каже:

— Бог з тобою! Я тебе виручу від цего. Скажи мені, що він снідав, як ішов орати.

— Часник і хліб.

— А де він оре?

— На полозі.

Бере бабка куделю за пояс, іде та й пряде. (Колись жінки йшли дорогою й пряли. Я це бачила на свої очі.) Прийшла до того поля, зрівнялася з тим чоловіком та так дивиться на него.

— Що дивитеся, бабко?

— Ой Божечко, це ти? А я сьогодні рано снідала часником та й двоїться мені в очах. Де подивлюся — та й двоє на купі, та й двоє на купі.

Та й пішла баба. А він собі подумав: «Та й я ж їв часник». Приїжджає увечері додому та й каже:

— Дякуй, жіночко, тій бабці, що йшла з куделею та пряла. А то я мав сьогодні так тебе бити.

— А чого?

— Як я йшов у поле, то забув чересло взяти. Вернувся за череслом, заглянув у вікно і мені показалося, що ти з кумом любуєшся.

Коли він з нею це говорив, кум був у хаті схований. Каже вона чоловікови:

— Я ще й не це тобі скажу. У нас ще й вікна двоять. Вийди надвір та подивися, що тобі буде привиджатися.

Він вийшов надвір та й дивиться у вікно — так само кум сидить з його жінкою й цілується. А чоловік узяв та й побив вікна, щоб не двоїли.

Так жінка чоловіка і обдурила.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Василівці, Сокирянського району, Чернівецької області
12 серпня 1984 року
Оповідач: Мельник Єлена Матвіївна (1904 року народження)

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.