Українські народні казки

Як циган вареники ділив

Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Чи то вчора, чи давно, не знаю, цигани блудили по нашому краю. Де ніч заставала, там і ночували. Забрели якось два цигани до яру. Посідали в рові та гадають, як його ніч перебути, ранку діждати, та піти в село, їжу шукати.

Коли це бачать, по полю заєць сірий скакає, що цигани на нього дивляться, не знає. А з ними циганчук був, такий меткий. Зайця побачив, та й каже:

— Давайте піймаємо, тоді в селі продамо, або на щось заміняємо.

Стали думати-гадати, що з того зайця можна мати. Продамо, купимо корову. Надоїмо молока, відігріємо сиру, наваримо вареників, та й будемо їсти з сметаною.

А циганчук каже:

— А я по два, по два!

Старший як трісне його по голові, що той аж покотився. А другий до нього:

— Що ж ти наробив? Ти ж його вбив!

А той:

— Ну й що, він все одно б варениками вдавився б.

А де ж той заєць?

— А нема. Давно вже десь дальше поскакав.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

187 (5415). Як циган вареники ділив. СУС —. Записав Звіряка Дмитро (7 клас) 2008 року. Звіряка Василь Володимирович (1940). Черкаська область, Тальнівський район, Зеленьки