Українські народні казки

Як циган до школи ходив

Українська народна казка Закарпаття

Колись був єден пан, урядник, ходив на роботу файно одітий, все з ташкою, а коли дощ падав, та під омбрелою. І жив у тому селі єден циган. Вони часто встрічалися на путі. Циган дуже завидів панови. Він цуравий, циган, на дощі мокне, не має парасолі. І все його зависть брала, чого то пан такий одітий, а він цуравий. Яка то є причина. І раз осмілився зупинити пана:

— Що таке, що я ходжу такий цуравий, мокну, а ви так файно одіті, і ташку маєте, і під омбрелою ходите?

Відповідає пан:

— Треба до школи ходити.

Циган подумав собі, а на другий день встав рано й пішов до школи. Приходить, поцоркав у двері, втворив, а вчитель йому каже:

— Що треба?

— Я прийшов до школи.

— Ой, то пізно, цигане.

Циган вернувся дому, на другий день рано встав, скорше на цілу годину, і пішов знов до школи. Приходить, там якраз діти збираються. Заходить, а вчитель йому:

— Я тобі ще вчора казав, же тобі вже пізно до школи ходити. Треба було скорше.

На третій день циган встав ще в потемку. Іде путьом і в щось заплутався. Позирає, а там ташка. Підняв тоту ташку, одкрив, а там много грошей. Взяв, врадувався та й пішов дому. Через деякий час одівся, купив собі омбрелу і вже ходить такий гордий.

А той пан зачав глядати свої гроші, думати, хто би, що би. І думка його як вченого чоловіка зійшлася на тому, що гроші його в цигана. Він же такий цуравий ходив, а тепер так приодівся й омбрелу має. Жиє добре, ходить собі гордо. «То він мої гроші вкрав», — думає пан.

Звернувся пан у суд. Циганови прийшла повістка іти на суд. Прийшов циган, і питає його суддя:

— Ви найшли гроші?

— Найшов.

— А коли?

— Та то, — каже, — тоді було, коли я до школи ходив. Тоді суддя обертається до того пана урядника:

— Що ви хочете? Циганови тридцять п’ять років, а ви гроші стратили місяць тому. А циган коли до школи ходив? Двадцять два, двадцять три роки тому. То не ваші гроші.

Отак закончилася тота історія.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Турички, Перечинського району, Закарпатської області
29 березня 1991 року
Оповідач: Мацо Юрій Михайлович (1924 року народження)

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.