Українські народні казки

Як циган осла розмовляти вчив

Українська народна казка Буковини

Цигана засудили до страти через повішення. А він почав проситися:

— Пане, не вішайте мене, то я навчу вашого осла людської мови.

— А скільки ж тобі на це часу треба? — питає пан.

— Три роки.

— Добре, — погодився той.

Дає пан циганови осла, і той повів скотину додому. Іде циган з ослом, а люди питають його:

— Нащо ти, дурню, на таке погодився? Хіба ти зможеш навчити осла говорити?

А циган їм відповідає:

— Якби я цего не придумав, то б уже висів. А три роки — то строк немалий. За цей час або пан умре, або осел пропаде.

Привів він осла додому і тихенько знищив його. А пан весь час видає на осла фураж. Через два роки завітав пан до цигана.

— Ну як, не говорить ще мій осел?

— Уже почав вимовляти деякі слова. Але зараз я не можу вас до него пустити, бо це пошкодить його науці.

Пан погодився і поїхав собі.

Проходить ще один рік. Прибігає циган до пана, падає на коліна і говорить:

— Простіть, паночку. Учечері ми ще говорили з ослом. Він так розпитувався мене про вас. А рано я прокинувся, дивлюся — а осел здох.

— То поховай його, — сказав пан.

На тому й скінчилося. І зостався циган живий, бо три роки — строк немалий.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Вашківці, Сокирянського району, Чернівецької області
29 червня 1979 року
Оповідач: Михайлюк Петро Дмитрович (1934)

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.