Як циган п’ять злотих видурив

Українська народна казка Бойківщини

Вийшов циган на ярмарок поміж людей і ходить з бротцаком за плечима, а в бротцаку щось рухається. Людям інтересно, і вони питають, що циган там має. А він щипле його в бротцаку, і то погавкує псячим голосом. Громада людей питає цигана:

— Що ти там, цигане, маєш? Він каже:

— Дайте п’ять злотих — я вам покажу, що там є.

Він щипле, а воно псячим голосом обзивається. Людей ще сильніше заінтересувало. Циган говорить:

— То таке, як пес. Голова така, як у пса, ноги такі, як у пса, хвіст такий, як у пса, — а не пес.

Люди вже обурилися і між собою кажуть:

— Най нам циган покаже! А циган знов їм:

— Дайте п’ять злотих, і я вам покажу. Як буде не таке, як пес, то я вам гроші верну і ще своїх тілько дам, бо в него все таке, як у пса, а не пес.

Люди поміж собою зложилися, аби було п’ять злотих, і дали циганови. Циган знімає бротцак з плечей, розв’язує. Всі дивляться, би циган що не підкинув. Циган то з бротцака викинув, вони дивляться, а то — сука. Циган п’ять злотих узяв, суку в бротцак і пішов далі.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Красне, Рожнятівського району, Івано-Франківської області
19 жовтня 1994 року
Оповідач: Петриній Лодомир Васильович (1926 року народження)

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.