Українські народні казки

Як циган учив панського пса сливи їсти

Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Був у цигана пес. Пішов циган з ним на базар, купив собі слив, іде і їсть, а пес за ним підскакує. Котра слива червива, циган кидає псові. А той у повітрі хапає і зразу ковтає. Назустріч іде великий пан. Іде і придивляється, як то циганський пес ловко сливи їсть, і думає собі: «Мій і м’ясо не хоче їсти, а цей сливи так смачно їсть». Підходить пан до цигана і каже:

— Скільки ти хочеш, щоб навчив і мого пса сливи їсти?

— Я, паночку, навчу вашого пса сливи їсти за три тисячі гривень за науку і п’ять кілограмів слив на кожен день.

Пан погодився на то і мовив:

— П’ять кілограмів слив будуть носити тобі додому щодня, а три тисячі гривень дістанеш, як навчиш пса їсти сливи.

Циган привів панського пса до себе додому й запер у кутець. Кинув йому сливу, а той і не подивився на неї. А циган:

— Нічого, прийде час, і ти будеш у повітрі хапати її.

Циганові щодня носять панські слуги сливи додому. А він, циганка і циганчата їдять їх і в ус не дують.

Пройшло три дні. Узяв циган сливу, поніс панському псові й кинув у кутець. Пес сливу понюхав і не їсть. Ліг далі спати. Запер циган кутець і пішов по своїх справах. Через три дні поніс знову сливу псові. Як йому кинув, то пес, що вже не їв шість днів, підійшов, понюхав, узяв у рот і почав чавкати. Циган каже:

— Будеш ти їсти, як проголоднієшся.

Запер циган знову пса. Як просидів дев’ять днів, прийшов господар і як кинув йому сливу, то пес уже почав хапати її і з’їв потроху. Циган кинув другу сливу. А ту вже пес у повітрі зловив. Кинув йому ще п’ять і каже:

— Досить тобі, бо наїсишся та ще й захворієш.

Запер циган пса знову в кутець на три дні. Як на дванадцятий день поніс йому сливи, то так він їх хапав у повітрі, що аж підскакував. Бере циган сливи в кишеню, а пса на ланцок і веде до пана. А пес такий худий став, лиш шкіра та кості, аж світиться.

Приводить до пана і все кидає по півсливи. А пес так підскакує за ними, аж на дві лапи стає. Потім каже панові:

— Дивіться, паночку, як ваш пес ловко їсть сливи, набагато ліпше, як мій.

Пан думає, що то лише від цигана так спритно бере. Узяв сам сливу і кидає, а пес хапає. Переконався, що пес справді навчився так, як він і хотів. Дав циганові три тисячі за науку. Дивиться на пса і каже:

— Який же ти худий.

— Е, паночку, — мовив циган, — наука легко не приходить. Думаєте, паночку, що як ви вчилися, то були кращі, як цей пес? І ви тоді були худенькі. А тепер он які огрядні стали. Так і ваш пес. Віднині буде поправлятися.

Циган узяв гроші та й пішов собі посвистуючи, а пан радів, що має «вченого» пса.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Якушина Віра Олексіївна (1943 року народження), Дніпропетровська область, Павлоградський район, Павлоград
56 (7207). Як циган учив панського пса сливи їсти. СУС порівн. 1750А. Записала Рябова Дарина 2009 року.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.