Як чоловік відьму упіймав

Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Жили собі чоловік із жінкою. Мали вони дітей. Було у них і господарство — корова. Якось прийшла жінка і каже своєму чоловікові:

— Оце, Микито, ходила я корову доїти, а молока немає.

— Дивно, — каже чоловік.

Наступного дня знову молока нема. І так дня з чотири. А в народі ходило повір’я, що якщо в корови нема молока, то її відьма доїть. Ото чоловік і каже жінці:

— Сьогодні ввечері я піду і підслідкую, чи то раптом не відьма нашу корову доїть.

Ввечері прийшли до Марії і Микити жінки гуляти, а Микита пішов до корови, заліз у жолоб і лежить. А тут дивиться хтось іде. Прийшла, погладила корову, щось їй сказала і сіла доїть. Здоїла, взяла відро у руки і тільки йти, а чоловік виліз із ясел і до неї. Відьма тікать, а він її за коси і до хати, щоб людям показати.

Раптом, відьма перетворилася на кішку і давай проситися, щоб нікуди не ніс. Потім на собаку перетворилася, на цуценя. Микита все ж приніс її до жінок та й каже їм:

— Ось я вам відьму приніс, яка крала у нас молоко.

— Де ж вона? У тебе ж кішка у руці, а не відьма!

А чоловік до відьми:

— Перетворюйся на кого хочеш, та я все одно не відпущу!

Відьма знову собакою стала. Він знову до неї:

— Покажись людям, хто ти, а ні, то я лапи повідрубую!

І раптом відьма перетворилася на людину. Виявилося, що то була їхня сусідка. Вона не в одній хаті так молоко крала. А коли вже дізналися, хто то був, всі стали остерігатися її.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

100 (5573). Як чоловік відьму упіймав. СУС —. Записано 2008 року. Дерев’янко Ірина Іванівна (1922). Черкаська область, Чигиринський район, Суботів