Українські народні казки

Як чоловік удома хазяйнував

Українська народна казка Гуцульщини

Чоловік гризся з жінкою, що жінка сидить дома, а він у полі лиш робить та робить.

— Якби ти цікава жінка, ти би скоро впоралася та й прийшла до мене в поле помагати, снопи в’язати. Ти би взяла в поле дитину, та й дитина би коло нас спала. А жінка сказала йому:

— Як ти так не в силі, лишайся дома і роби те, що я, а я піду в поле.

А він у неї питає, що робити. Вона йому каже:

— Перше вижени курята * з квочкою надвір, щоби проходжувалися. А сам клади ватру, наварюй свиням і собі. І дитину хитай. Хліб причиняй, бо треба печи *, масло сколоти. Та й принеси мені на поле грінку хліба з маслом.

Жінка пішла в поле, а він зачав то все робити. Наклав ватру, понаставляв усе, що треба, варити, насипав сметани в колотянку і колотить масло. Зачала плакати дитина. Він прив’язав мотуз до колиски та й до ноги. Та й хитає дитину ногою, та й масло колотить. А всі курята прив’язав до квочки, щоб половик * їх не забрав. Та й пустив їх проходжуватись.

Дитина плакала, а він хитав, хитав. Нарешті дитина заснула. А він забув, що мотуз до ноги прив’язаний. Надворі запищала квочка, бо половик надлетів. Він схопився та й перекинув колотянку із сметаною. Та перевернув колиску, і дитина випала на землю. Розв’язує ногу, а дитина пищить. Поки то розв’язав та вибіг надвір, квочки з курятами не видко було й не чути.

Узяв він та й випустив свині надвір, щоби пасли, а сам дитину на руки та й іде до жінки. Іде казати, що вже впорався. А дитина все пищить, він хитає її і йде. Каже жінці:

— Ідім, жінко, додому. Я пустив свині, так файно пасуть. Уже свиням готове, лиш ідім та дамо їм їсти.

А жінка каже:

— Чого ти свині пустив? Вони ж задвір’я зриють. А ти сколотив масло?

— Сколотив, уже небагато лишилося.

— А дитина чого плаче?

— Та впала з ліжка.

Пішли обоє додому. Свині зрили перед хати. Вона каже:

— Чоловіче, та ти отаке чудо зробив?

Двері повідкривані, колотянка в хаті перевернена, горшки повисихали в печі. Каже вона:

— Чоловіче, чого двері порозтворювані?

— Та то, відей, сусідські діти порозтворювали.

— Чоловіче, — каже, — а чого колотянка із сметаною перевернена?

— А то свині перевернули.

Подивилася жінка — квочки з курятами нема. Та й каже вона:

— Чоловіче, яке твоє кутання *? А чоловік каже:

— Чорт тебе бери з твоїм кутанням. Ти роби своє, а я буду ходити в поле та своє робити.

Походження та примітки

* Ку́ря, ку́рятко — курча, курчатко.

* Печи́ — тут: пекти.

* Полови́к — різновид яструба.

* Ку́тання — порання.

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Село Яворів, Косівського району, Івано-Франківської області
18 грудня 1983 року
Оповідач: Рибчук Анна Петрівна (1909 року народження)

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

Дивіться також