Українські народні казки

Як чоловіка з жінкою посварили

Українська народна казка Гуцульщини

Зійшлися в корчмі кілька чоловік. Та й сіли, та й п’ють пиво. А на тім селі був оден чоловік, що дуже файно жив з жінкою. Ніколи вони не бились, не сварились. Та й каже оден у корчмі:

— Давай заложимся по бочці пива, що я так зроблю, що вони будуть обоє битись.

А інші кажуть:

— Це не може бути.

Та й заложилися вони по бочці пива. А цей пішов до тої жінки, до Параски, та й каже:

— Ти знаєш що, Парасю? Твій чоловік має любаски́. А вона каже:

— Це не може бути. Ми двоє так файно живемо. А цей каже:

— Він таки має любаски́. Але на це є рада. Можна так зробити, що він любасок мати не буде. Як він прийде ввечері, ти втни йому шінку * на сорочці та й виверж надвір.

Тоді пішов він до того чоловіка, до Петра, та й каже:

— Слухай, Петре, ти так своїй жінці віриш, а вона має тебе зарізати.

А Петро каже:

— Ти слухай, це не може бути. Ми, — каже, — так файно живемо.

Приходить чоловік увечір до хати, лягають спати, та й він притворився, що спить. Та й дивиться одним оком. А жінка встала та й бере ніж із стола. Та й іде потихоньку до ліжка. Та й ловить за шінку. А чоловік схапується та й каже:

— Добре мені кум казав, що ти маєш мене зарізати!

Та й зачав жінку бити. А вона клянеться йому, що хотіла шінку відрізати та й веречи надвір.

— Не говори мені ніяких небилиць. Ти хотіла мене різати. Кум мені, — каже, — все розказав.

Та й той виграв бочку пива.

Походження та примітки

* Ші́нка — зав’язка на сорочці.

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Село Яворів, Косівського району, Івано-Франківської області
4 грудня 1983 року
Оповідач: Мицканюк Василь Миколайович (народж. 1959?)

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.