Як чорт мужика нагородив
Українська народна казка Чернігівщини

Одного разу змолов мужик трошки пшениці і не було її в що взяти. Взяв він у полу та й несе. От по дорозі зустрічає його чорт. Цей чорт був дурнуватий і роздув бідному чоловікові борошно. Приходить чорт додому та й каже до найстаршого чорта:

— От я сьогодні насміявся з мужика дмухнув — і все борошно з поли роздув.

А старший і каже:

— Якщо ти так насміявся з бідного мужика, то тепер іди і цілий рік служи йому.

Мусив чорт іти. Перетворився у хлопця. Заходить до мужика та й каже:

— Прийми до себе в найми.

Той чоловік був дуже бідний. От він і каже:

— У мене нема чого й самому робити і нема чим тебе годувати.

— Якось воно буде, — говорить чорт.

На другий день наймит каже чоловікові:

— Іди до пана та попроси шматок землі.

Пішов чоловік до пана. А той йому й каже:

— А чим же ти, бідолахо, його обробиш?

Та все таки дав. Пішли чоловік з хлопцем орати. Орали до полудня, але зорали дуже мало. Втомився чоловік і заснув. Чорт свиснув — назліталася ціла гурма чортів, зорали поле і посіяли. Коли все було зроблено, пан і питає чоловіка:

— Як будемо ділити, чоловіче?

А чоловік і каже:

— Дай мені, пане, стільки зерна, скільки коник повезе.

А коник у мужика худий, ледве на ногах тримається.

— Ну, — каже пан, — що ж твій коник повезе?

— Що повезе, то буде моє.

— Добре, — згодився пан.

Заїхали вони з хлопцем до пана на тік, наклали пудів зо двісті (майже все зерно, що було) та й їдуть. Пан аж очі повернув на лоба від здивування. Але шкода йому стало пшениці. Надумав він випустити комолого бугая, а хлопець його вхопив за хвоста та й кинув геть.

Поїхали вони додому. Чоловік так забагатів, що й не сказати. Та приходить пора розплачуватися зі своїм наймитом. Чоловік питає:

— Що тобі за твою добру службу дати?

— Мені нічого не треба, але розрахуй мене.

Довго вони сперечалися, аж чоловікові набридло. Послав він свого наймита до чортової мами. А чорт і каже:

— Оцього мені й треба було!

І зник. Так чорт за розсипане борошно зробив чоловіка багатим. А чоловік і досі живе в достатку і радості.