Українські народні казки

Як чорти допомогли бідному

Українська народна казка Буковини

Були собі два брати — багатий і бідний. Багатий мав таке добро, що вже аж не тямився. А бідний не може свої сім’ї прогодувати. Дочекали вони Різдвяних свят. Багач лагодиться собі, а бідний що буде лагодити? Найшла жінка десь трохи житньої муки, спекла пироги і зварила кутю. Злагодила мисчину і відослала свого чоловіка до брата-багача.

— Занеси братови вечерю. Може, він тобі щось луччого дасть. Приходи він на Святий вечір до брата, зачав стукати в двері. Той подивився та й каже:

— Ти чого прийшов?

— До тебе, брате, з вечерею. А багач йому:

— Таку вечерю, як ти несеш, у мене собаки не хтять їсти. Іди до чорта.

Бідний вийшов, а в сінях чорт. Та й каже:

— Виходь і сідай на мене.

Сів бідний на чорта, і поїхали вони. Їдуть вони, їдуть, а з того бідного шапка впала.

— Шапка впала, — каже бідний. А чорт:

— Якби ти хотів вернутися, то тобі треба цілий день іти туди, де вона впала.

Їдуть далі. Чорт каже:

— Ми зараз приїдем, я відкрию плитку, і ти скажеш: «Добрий вечір, просю вас на вечерю». Як вони спитають, хто тебе прислав, ти скажеш: «Брат мій».

І ще сказав йому чорт:

— Як тобі будуть давати гроші, не бери, бо то не гроші, то вогонь.

— А що ж брати? — питає бідний.

— Попроси у них з четвертого котла каші.

Відкривають вони ту плитку, а там повно чортів. Привітався бідний до них, поклав на стіл свою вечерю.

— Добрий вечір, просю вас на вечерю. Вони подивилися та й питають:

— Що тобі дати? А він їм:

— Дайте мені з четвертого котла каші.

— А не лучче тобі гроші? — кажуть чорти. — Ти кашу порозкидаєш.

— Ні, дайте мені каші. Най діти попоїдять увечері. Будуть смачно їсти, як я скажу, що то від вас.

Дали йому тої каші, він вийшов надвір, а той, що його привіз, сидить — чекає. Сів він на того чорта, і повіз він його додому.

Приїхав бідний чоловік додому. Жінка не могла його дочекатися. Думала: «Куди ж він пішов? Брат через дорогу, а його всю ніч нема». Тут він прийшов і приніс кашу. Робить він з кашею так, як йому чорти казали. Половину дав дітям, а половину поклав на приспу і вкрив веретою. А з тої каші, що він поклав на приспу, все багатство йому прийшло. На ранок появилися в його стайні і коні, і корови, і корми для худоби — все, що треба було. І бідний брат зачав багатіти, а багатий — бідніти...

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Кулішівка, Сокирянського району, Чернівецької області
5 серпня 1984 року
Оповідач: Бендус Семен Микитович (1908 року народження)

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

Дивіться також