Українські народні казки

Якби так було

Українська народна казка Полтавщини

Ішов якось полем бідний чоловік, побачив під кущем зайця та й думає: «Зараз я вб’ю цього зайця, продам і куплю собі свинку. А свинка виросте та приведе дванадцять поросят. Коли ж поросята виростуть, тоді я продам їх та куплю теличку, а теличка виросте та приведе бичка, а потім ще одного. А бички стануть волами. Продам я волів та побудую хату, оженюся і буде в мене два сини. Сини робитимуть, а я тільки буду порядкувати. Ні, не так буде!»

Та так дуже гукнув «не так буде», що заєць злякався і втік. І разом з ним утекли і хата, і сини, і все добро...

Іде далі бідний чоловік, бачить, в небі селезень летить, та й думає...

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

142 (4745). Якби так було. СУС 298А*. Записали члени пошукової групи «Надія» 2008 року.
Оповідач: Корніяченко Галина Пилипівна (1937 року народження), Засулля, Лубенський район, Полтавська область

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.