Іван Стрічка
Легенда Чернігівщини
Відомий фольклорист Григорій Нудьга (1913-1994) писав: «Українці протягом століть створили величний пам’ятник своєї культури надзвичайно витонченої краси: поезії слова і музики, пісню і думу».
Видатними виконавцями дум в XIX ст. були Остап Вересай, Павло Братиця, Іван Кравченко-Крюковський, Трифон Магадин та інші. Одним з перших в цьому довгому ряду стоїть напівлегендарний, маловідомий березівський кобзар Іван Стрічка. Його життя мало досліджене. Але історики, фольклористи такі, як Платон Лукашевич, Василь Горленко доводять, що дійсно Іван Стрічка народився, ймовірно, на початку XIX ст. в Березівці. Тут він жив, і, можливо, тут і похований. Сліпий кобзар ходив дорогами рідного краю від Березівки до Ярошівки, від Срібного до Олексинець і Талалаївки, до Лавіркових хуторів, Бацманів і Лохвиці. На вигоні або на колодках, на ярмарку співав березівський кобзар в оточенні селянського люду про давні події з народного життя, про героїчні походи козаків, про невмирущу славу козацьких ватажків.
В 1832 році подорожуючи до Ромнів молодий фольклорист і етнограф П.Я. Лукашевич поблизу Лавіркових хуторів зустрівся з Іваном Стрічкою. Від нього він записав декілька дум, які ввійшли до випущеної в 1836 році П. Л. Лукашевичем в Петербурзі збірки «Малорусские и червонорусские думи и песни». До збірки ввійшли думи «Про Самійла Кішку», «Івась Коновченко».
Дослідники вважають, що це був найкращий варіант думи про Самійла Кішку — прославленого козацького ватажка. Дума, записана від Стрічки, мала 380 рядків, а інша дума «Івась Коновченко» 328 рядків. Ще Лукашевич записав від І. Стрічки дві думи і близько 40 пісень.
На схилі літ Остап Вересай добрим словом згадував всіх покійних співців-кобзарів, яких знав особисто, а серед них «Стрічку Івана і його сина Сакона».
Але в Березівці мешкав не один кобзар Іван Стрічка. Той же Остап Вересай хвалився, що його учнями були березівці Ярохтей і Янголь.
А слава про талановитого кобзаря Івана Стрічку перейшла в легенду і навічно вписалась в історію села Березівки.