Українські народні казки

Ірина Сановська

Легенда Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Одна з вулиць нашого села названа на честь Ірини Сановської. Коли була війна, Ірина допомагала партизанам. Вона пекла для них хліб, прала. У партизанах був її брат, він і приходив до неї.

Якось Ірина лікувала одного пораненого, то він у неї і жив. Одна жінка з села побачила його та й розказала німцям. Поки Ірина сапала на полі, хату її вже оточили німці, почали гупати в двері. Партизан заховався на горищі, потім скочив звідти і почав тікати, а німці його застрелили. А тут привезли Ірину. Ще знайшли замочений одяг партизанський, який вона мала попрати.

Сановську німці повішали і не дозволяли знімати тіло три дні. А та жінка, яка виказала її, прожила рівно один день.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

74. Ірина Сановська. Записано в Юрківці Уманського району від Вишневської Ніни Карпівни (1932) 2008 року.