Українські народні казки

Історичне минуле

Легенда Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Було це за давніх часів, ще коли селище Цибулів мало назву Сорочин. А звалося воно ось чому так.

Ці події відбувалися в ХІУ ст. В ті часи татарські завойовники робили напади на українські землі. Грабували, вбивали, забирали в полон людей.

Один такий загін повертався з награбованим добром та полоненими українськими дівчатами додому. Зупинилися на ніч на одинокому хуторі. Хазяїн цього хутора (за народними віруваннями) прив’язав до стелі стайні застрелену сороку.

За повір’ям нечиста сила не буде їздити на коневі, а вчепиться до сороки. Коли татари ввели своїх коней до стайні і побачили прив’язану сороку, їм це не сподобалося. Не знаючи, для чого вона там прив’язана, її відв’язали і викинули. Зранку татари зайшли до стайні і побачили, що коні їхні загнані і неспроможні далі їхати. Всі змушені були залишитися на цьому хуторі і татари, і їхні полонянки. А поселення отримало назву Сорочин, тому що через сороку тут оселилися.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

14. Історичне минуле. Записано в Цибулеві Монастирищенського району від Кутинської Галини Іванівни (1942) 2008 року.